Цвітуть акації. Моя улюблена весняно-літня пора. А я, через дурнувату простуду, втратила нюх і не можу ввечері відчинивши навстіж вікна насолоджуватися їхнім медовим ароматом ( Read more... )

Цьогорічна погода на Великодні свята нагадує мені французьку весну. Таку, яку я уявляю її  з Les chansons d'amour. Сірі мокрі вулиці, бруньки на деревах ось-ось розпустяться в листочки. Людей - мінімум. Тепло. Свіжий вечірній вітерець пахне надією. Такою, яка з'являється саме навесні. Тихо, спокійно, але й якось романтично-чарівно. Я ж бо уявляла,  ( Read more... )

( Read more... )

Сіру буденність розбавляю кольоровими фарбами диснеївських мультфільмів. У дитинстві я їх не дивилася (кілька моїх подруг щоразу видають неймовірно здивовані звуки, коли я кажу, що не бачила Короля Лева чи 101 Далмантинця). Я мала лиш одну відео касету з кількома англомовними мультиками, як Папай the sailor man, потім ще якийсь мультик де лебеді ( Read more... )

Побачила ось таке подібне на tumblr і намалювала собі. Якась я вже надто інфантильна та передбачувано-примітивна в своїх бажаннях.


( Read more... )

Все виглядає на те, що Glee я сьогодні не подивлюся... День місяця такий, коли хочеться шоколаду, тепла і якогось банального наївного романтичного кіна баченого безліч разів. 
Затягну зара себе в ліжко, включу The Notebook і буду ласувати Мілкою. Раз в місяць - можна. А завтра все буде краще, з кожним днем є.

( Read more... )

( Read more... )

  Оскільки січень майже закінчився, широко відомий у вузьких колах Aaron Johnson a.k.a. Sex God a.k.a. Kick-ass a.k.a. Nowhere Boy a.k.a. The Greatest одноголосно проголошений Mr. January.

Click to view

 Сортуючи вордівські файли знайшла свій минулорічний твір з етики (?) про щастя. Нічого особливого, але вирішила помістити його тут, аби не загубилось.

( Коли я востаннє почувала себе беззастережно щасливою )

Давненько я не була під таким стресом, і не втратила одразу стільки нервових клітин як під час вступу до магістратури. Маленьке навчально-життєве випробування відкрило справжні обличчя людей. І вони розчарували. Та трапилось чудо, і слава Богу,  мене таки зарахували туди, куди мріяла… Відпочинок тепер правда більше нагадує якусь реабілітацію після ( Read more... )